Добрий день. На минулому уроці ви познайомилися з темою адміністративні правопорушення та відповідальність за них. Тема нашого сьогоднішнього уроку:

 Злочини. Кримінальна відповідальність. 

Отже, що таке злочин та які ознаки злочину

Злочином за Кримінальним кодексом України (далі ККУ) (ст. 11) є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Злочином визнаються лише ті дії чи бездіяльність, які знайшли відображення у конкретній поведінці або вчинках людини. Думки та переконання, що не були втілені у дії, не є злочином, і за них особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

• суспільна небезпека — завдає істотної шкоди, втрати або створює загрозу такої шкоди суспільним відносинам, які охороняються законом. Характер та ступінь суспільної небезпеки визначаються низкою об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину: способом його здійснення, тяжкістю заподіяної шкоди, місцем, часом, умовами, засобами здійснення, формою провини, мотивом, метою (посягання на життя чи здоров’я, майно людини, суспільні відносини тощо);

• винність (психічне ставлення людини до своїх дій чи наслідків дій, можлива у формі умислу або необережності);

• караність (за будь-який злочин передбачено конкретний вид та міру покарання);

• кримінальна протиправність — передбаченість суспільно небезпечного діяння кримінальним законом — конкретною статтею особливої частини ККУ.

Дія чи бездіяльність, яка не розглядається ККУ, не може бути визнана злочином і не може тягти за собою кримінальну відповідальність.

Склад злочину — це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин. Елементи складу злочину:

Суб’єкт — фізична особа, що досягла певного віку і є осудною, під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто той хто вчинив злочин).

Об’єкт — конституційний устрій України, власність, громадський порядок, довкілля, права і свободи людини і громадянина тощо (те стосовно кого або чого було скоєно злочин).

Суб’єктивна сторона — внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин: вина, мотив, мета злочину.

Об’єктивна сторона — зовнішнє вираження злочину: діяння (дія чи бездіяльність); суспільно небезпечні шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням та його наслідками; час, місце, засоби, обставини тощо.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законодавстві, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину.

Згідно з ККУ підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Наприклад, особа вчинила крадіжку. Саме факт вчинення особою крадіжки і буде підставою кримінальної відповідальності.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше ніж один раз.

Кримінальне покарання — це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Метою покарання за ККУ є:

• кара;

• виправлення засуджених;

• запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Які кримінальні покарання застосовуються до неповнолітніх

 згідно з ККУ можуть бути застосовані лише такі основні види покарань:

• штраф;

• громадські роботи;

• виправні роботи;

• арешт;

• позбавлення волі.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю.

Стаття 22 ККУ. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення й транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство. (...) 

Прочитайте уривки зі статей:

«Останнім часом у суспільстві відбулися і тривають глибокі зміни, які тим чи іншим чином впливають на криміногенну обстановку. Особливо це стосується причин і умов злочинності неповнолітніх. Так, кожен 8—9 злочин в Україні вчиняється неповнолітніми. Близько 11 % серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, — неповнолітні. Поширення злочинності серед них випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, що вчинили злочин повторно, за останні роки збільшилась більш як на 19 %. Майже кожен другий злочин скоюється підлітками у групі; частіше з особливою жорстокістю і цинізмом. Відбувається процес «омолодження» злочинності, збільшення числа підлітків жіночої статі.» (Право України, 2004, №3).

«Сьогодні в Україні в 11 виховних колоніях утримується близько 3 тисяч неповнолітніх. Більш ніж 50 % засуджені за крадіжку, 25 % — за розбій або крадіжку, 10 % — за нанесення важких тілесних ушкоджень або вбивство. Майже кожен третій отримав термін від 1 року до 3 років, половина — до 5 років і близько 18 % — на термін більш ніж 5 років. 13 % засуджених потрапили в колонію у віці 14—16 років, 28 % — в 16—17 років, 39 % — в 17—18. Ця страшна статистика підтверджує, що кожен з нас у будь-який момент може стати жертвою підліткової жорстокості...

... За словами судді, 29 % дітей, що скоїли злочин, виховувалися в неповних сім’ях, а 16 % — сироти при живих батьках. Майже 13 % дітей, засуджених до позбавлення волі умовно, знову повертаються в колонії.» (http://utro.ua)

Вкажіть причини та шляхи запобігання підлітковій злочинності. Дайте відповідь на запитання:

— Чи є причини, які могли б підштовхнути тебе чи твоїх знайомих на порушення закону?

Завдання та запитання

1. Що таке злочин, кримінальна відповідальність і кримінальне покарання?

2. Вкажіть особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

3. Проаналізуйте, чим відрізняються покарання, що застосовуються до неповнолітніх від таких самих покарань, що застосовуються до дорослих.

4. Оцініть причини підліткової злочинності в Україні. 

Д.З пар. 26 відповісти на питання (див.вище)

Сторінка

Наступна

Сторінка

Зміст



Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України