вівторок 27 квітня 2021

Добрий день. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про розвиток освіти, літератури, науки, музики, архітектури та мистецтва  українських земель у 18 ст. 

Тема уроку: Культура українських земель у 20-90 х рр. 18 ст.

 Загальна характеристика:

1) вплив політики царського уряду, спрямованої на подальше обмеження та ліквідацію автономії Гетьманщини;

2) вплив ідей західноєвропейського Просвітництва;

3) поступовий перехід від бароко до класицизму;

4) домінування російської культури, політика русифікації;

5) відтік української інтелектуальної еліти до Москви та Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.

Основні галузі культури

1. Освіта.

— До кінця XVIII ст. скорочено мережу початкових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх утримання; наслідком було зменшення кількості письменних українців.

— 1786 р. — створення на території Гетьманщини чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ з російською мовою навчання.

— 1774 р. — на західноукраїнських землях (Австрійська імперія) запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях.

— Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків.

Церковно-приходська школа з Наддніпрянщини (Київщина), Музей народної архітектури та побуту України

2. Книгодрукування.

— Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монастирях, приватна друкарня А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газету — «Львівську газету» — французькою мовою).

— Переведення друкарень на «цивільний» шрифт.

— Широкий асортимент літератури: церковні книги, календарі, збірки пісень, навчальні посібники, господарські поради. Література розповсюджувалася і за межами України.

3. Наука.

— Філософія.

Друга половина XVIII ст. збагатила новими ідеями українську філософську думку. Найбільший вплив на неї справив Григорій Сковорода (1722-1794) — майбутній видатний філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог, музикант.

У філософських роздумах велику увагу Сковорода приділяв тому, як людина може стати щасливою. На його думку, для цього потрібно пізнати самого себе і займатися у житті тим, що людині природно відповідає. Одним із головних джерел творчості Сковороди була українська дійсність другої половини XVIII ст. Ймовірно, саме тому філософ твердив, що найвищим досягненням людини є воля і треба за всяку ціну забезпечувати особисту незалежність.

Велику роль в усуненні існуючого зла, на думку Сковороди, могла відіграти освіта. Просвітитель вірив у безмежні можливості людського розуму. «Не розум від книжок, — твердив він, — а книжки від розуму».

Г. Сковорода

— Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський — дослідник мікроорганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

У Львові в 1773 р. відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 р. відкрито першу в Подніпров’ї спеціальну медичну школу (Єлисаветград); у 1792 р. — Київський військовий шпиталь.

— Математика. 1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики», книгу «Теоретична астрономія».

— Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської академії наук, одним з перших у Росії вів спостереження із застосуванням телескопа і мікроскопа.

4. Література.

— Основний стиль — бароко, з’являються елементи класицизму, сентименталізму, реалізму.

— Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка, Я. Марковича.

— Поезія: С. Дивович «Розмова Великороси з Малоросією».

— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

— Г. Сковорода «Сад божественних пісней», «Басні Харківскія».

5. Музика.

Музичне мистецтво другої половини XVIII ст. не можна уявити без творчості трьох видатних майстрів української хорової музики: Максима Березовського (1745-1777), Дмитра Бортнянського (1751-1825) та Артема Веделя (1767-1808).

Максим Березовський став автором духовних концертів (наприклад, «Не отвержи мене во время старости»), а також опери «Демофонт».

Дмитро Бортнянський був першим композитором у Російській імперії, музичні твори якого почали виходити друком. Як і Березовський, він є творцем низки духовних концертів («Тебе, Бога, хвалимо»), а також опер («Алкід», «Квінт Фабій», «Креонт»),

Артем Ведель навчався у Києво-Могилянській академії, де був солістом, а потім диригентом хору. Написав концерти: «Воскресни, Боже», «Услиши, Господи, глас мой». Окрім музичної діяльності, брав участь в антиросійському опозиційному русі.

Якими були здобутки української музичної культури другої половини XVIII ст.?

Максим Березовський

Дмитро Бортнянський

Артем Ведель

6. Театр.

— Зародження світської драматургії, поява аматорських та кріпосних театрів.

— 1798 р. — у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою.

— Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії.

7. В архітектурі продовжував домінувати стиль бароко. Видатними архітекторами були І. Григорович-Барський (бурса Київської академії, Кирилівська та Покровська церкви тощо); С. Ковнір (Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо).

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Іван Григорович-Барський народився у Києві в сім'ї дрібного крамаря, який був старостою Успенського собору Києво-Печерської лаври. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де захопився малюванням, архітектурою та гравіруванням. З 40-х років XVIII ст. працював головним архітектором Київського магістрату. Він є автором багатьох архітектурних пам'яток: церкви-дзвіниці Василя Великого, Набережно-Микульської дзвіниці, корпусу братських келій Межигірського монастиря, Покровської церкви у Києві, дзвіниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Помер І. Григорович-Барський у 1785 р.

 Також українські народні майстри не забули секретів дерев’яної архітектури. Найбільшою дерев’яною спорудою XVIII ст. — заввишки близько 65 метрів — був Троїцький собору Самарі (нині Новомосковськ). Спорудив його в 1773-1779 рр. народний майстер Яким Погребняк. Це єдиний в українському дерев’яному будівництві приклад дев’ятикамерної церкви з дев’ятьма банями.

Надбрамна церква з дзвіницею у Кирилівському монастирі Києва. Знищена у 1937 р.

Дерев’яний Троїцький собор у Новомосковську

Покровська церква в Києві

Собор Св. Юра у Львові

Ковнірський корпус у Києво-Печерській лаврі

Свято-Успенський собор (Собор Успіння Пресвятої Богородиці) — головний соборний храм Почаївської лаври (архітектор Я.Г. Гофман)

Садиба П. Заводовського в Ляличах біля Підгірців

8. Скульптура. Живопис.

— Значне поширення декоративного ліплення та різьблення, що прикрашали архітектурні споруди.

— Видатні скульптори: І. Равич, С. Шалманов, С. Фесінгер, А. Пінзель, А. Осинський.

— Монументальний живопис представлений храмовими розписами, оздобленням громадських споруд і палаців (художники А. Антропов, Г. Левицький і Д. Левицький).

— Для портретного живопису характерними були зображення козацької старшини та заможних міщан. Поширений був також образ козака-бандуриста («козака Мамая»).

ВИСНОВКИ

У другій половині XVIII ст. українська культура ще по інерції продовжувала бурхливо розвиватися.

В українській культурі з’явилася постать світового значення — Г. Сковорода.

Наприкінці століття українська культура швидко стала втрачати свій самобутній характер, її видатних представників було інтегровано до російської культури, а вона сама стала набувати рис провінційної.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Схарактеризуйте розвиток освіти на українських землях. Які зміни відбулися в цей час у розвитку Києво-Могилянської академії?

2. Схарактеризуйте розвиток літератури. Які факти свідчать, що література відображала явища тогочасного життя?

3. Якими були здобутки тогочасних природничих наук?

4. Як мистецтво рококо відображало зміни, що відбувалися в Гетьманщині другої половини XVIII ст.?

5. Чим можна пояснити високий рівень розвитку музичного мистецтва в Україні?

6. Складіть розповідь про Григорія Сковороду та його внесок у розвиток української філософської думки. Що, на ваш погляд, хотів сказати Сковорода своєю епітафією: «Світ ловив мене, та не спіймав»?

7. Складіть таблицю «Українська культура другої половини XVIII ст.»

Галузі культури	Видатні діячі	Основні здобутки

!!! Домашнє завдання: опрацювати інформацію подану в блозі; прочитати  пар.35, 36; відповісти на питання (див.вище) 1-5 усно; 6,7- письмово

До побачення :)