Добрий день. Сьогодні ми продовжимо вивчати розділ -"Світ інформації та мас -медіа". Інформація з якою ви познайомитися на сьогоднішньому уроці є важлива і на мою думку надзвичайно потрібна; адже ми не можемо уявити сучасне життя без інтернету і можливостей які він відкриває.Але не завжди ми думаємо про небезпеку і ризики коли сидимо за якимось гаджетом. Отже тема уроку: Комунікація в інтернеті: переваги і ризики.
Питання які ми розглянемо на сьогоднішньому уроці:
- Безпека, етика поведінки та права в мережі.
-Кіберзлочинність.
Ми повинні знайти баланс між недоторканністю приватного життя і використанням даних в рамках громадської безпеки. Інтернет є одним з найбільших глобальних продуктів. Якщо ми знищимо його, ми знищуємо багато чого з нашого економічного майбутнього.
Сатья Наделла, головний виконавчий директор корпорації Microsoft
Права, безпека, етика
Усім відомий метафоричний вислів: людина — це світ. Утім, точніше все-таки треба сказати: не світ, а світи. Тому, що людина перебуває принаймні у світі реальному і світі власному (суб'єктному, особистісному). Також — у світі художньому, створеному митцями, — світі кіно, театру, літератури, музики. Цей світ постає як світ віртуальний (лат. virtualis — можливий, імовірний). І так було ще донедавна — допоки не з'явився Інтернет і допоки інформаційні технології не створили гігантський цифровий світ (кіберпростір) — віртуальну реальність. У ній сучасна людина проводить дедалі більше часу. Для багатьох віртуальний світ став аналогом світу реального, його замінником.
Як у реальному, так і у віртуальному світі життя людини поділяється на публічне (лат. publicus — суспільний, громадський), тобто відкрите для інших, і на приватне (лат. privatus — особистий, несуспільний). І в реальному, і у віртуальному світі діє право людини на приватність, або на приватне життя, на приватну сферу.
Приватність — це недоторканність приватного життя особи, невтручання в її особисту сферу. Як фундаментальне право людини, право на приватність закріплене в міжнародних і національних правових актах. Поряд із поняттям «приватність», «приватне життя», у них уживаються синонімічні терміни «конфіденційність» (лат. confidentia — довір’я) для позначення того, що не підлягає розголошенню, «таємниця особистого життя», «недоторканність приватного життя» та деякі інші.
Про те, яким має бути право на приватність у цифрову епоху, сказано в спеціальній резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2013 року. Основна думка цього документа звучить так: «Ті ж права, що люди мають у офлайн-режимі, також повинні бути захищені онлайн, серед них і право на приватність».
Яким має бути право на приватність у цифрову епоху
У рекомендованому Комітетом міністрів Ради Європи «Посібнику з прав людини для інтернет-користувачів» (2014 рік) зазначено, що:
1. Вам потрібно знати, що під час користування Інтернетом ваші персональні дані регулярно обробляються. Це відбувається в разі використання вами браузерів, електронної пошти, миттєвих повідомлень, передачі голосових повідомлень через інтернет-протоколи, соціальних мереж, пошукових систем, а також хмарних сервісів для зберігання даних.
2. Обробляючи ваші персональні дані, органи державної влади і приватні компанії зобов’язані дотримуватися певних правил та процедур.
3. Ваші персональні дані повинні оброблятися лише в передбачених законом випадках або за умови надання вами згоди. Вам повинні повідомляти про те, які саме ваші персональні дані обробляються та (або) передаються третім сторонам, а також про те, коли, ким та з якою метою здійснюється таке оброблення. Загалом, Ви повинні мати можливість здійснювати контроль за своїми персональними даними (перевіряти їх правильність, звертатися з проханням про виправлення, видалення даних, про їх зберігання лише протягом необхідного строку).
4. На вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації. Втручання у ваше приватне життя щодо ваших персональних даних дозволяється лише за виняткових обставин, передбачених законом, наприклад у разі здійснення кримінального розслідування. Вам повинна надаватися доступна, чітка та точна інформація про відповідне законодавство чи порядок, а також про ваші права в такому випадку.
Кіберзлочинність.
Будь-хто з користувачів Інтернету може стати жертвою кіберзлочинів. Кіберзлочини — це різні види й форми злочинів, які здійснюються в мережі за допомогою комп’ютера.
До кіберзлочинів належать порушення авторського права, шахрайство (несправжні інтернет-аукціони, онлайн-магазини, сайти тощо), заволодіння персональною інформацією користувачів для викрадення грошових коштів, створення й розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення, протиправний контент, тобто контент, який пропагує тероризм, екстремізм, наркоманію, порнографію, насильство. Останнім часом в соціальних мережах серед неповнолітніх користувачів набуло поширення таке явище, як хепі слепінг (дослівно з анг. happy slapping — радісне побиття) — насильство задля розваги. Через розміщення в мережі відеозаписів (відеороликів) демонструється реальне побиття, приниження, учасниками яких виступають неповнолітні.
Ваша безпека в Інтернеті великою мірою залежить від розважливості, культури поведінки в соцмережах, етики спілкування. Не забувайте про це. Як і про те, що ви ніколи достеменно не знаєте, де може з’явитися ваша інформація і яку роль вона відіграє у вашому особистому житті, майбутній кар’єрі. Тому розміщуйте в мережі ту інформацію, за яку вам пізніше не доведеться червоніти.
Переглянути відео!
Перейти за посиланням:
ww.youtube.com/watch?v=iIyPGTp5YKE
Варто знати
Як зробити користування Інтернетом безпечним для себе:
1. Вибираючи соціальну мережу для спілкування, уважно ознайомтеся з її політикою конфіденційності. Пам’ятайте, що соцмережі збирають про своїх користувачів дані, які можуть бути використані, наприклад, для таргетованої реклами.
2. Обмежуйтеся кількома соціальними мережами, насамперед тими, які не заборонені в Україні та які гарантують вам безпеку. Маючи менше акаунтів, вам легше буде контролювати інформацію і власні дані. У разі вибору кількох соцмереж, логіни на кожен акаунт мають бути різними, а паролі — складними й не містити персональних даних.
3. Заповнюючи профіль у мережі, обов’язково прочитайте відповідну інструкцію. При цьому особливу увагу звертайте на налаштування приватності, зокрема щодо доступу до вашої інформації.
4. Спілкуючись (публікуючись) у мережі, уникайте конкретики щодо ваших особистих даних, використовуйте загальні формулювання.
5. Будьте обережні з розміщенням фотографій, адже вони можуть видавати ваші дані.
6. Розвивайте в собі здоровий скептицизм щодо інформації в соцмережах, не піддавайтеся на провокації неадекватних користувачів. Не втрачайте пильності.
Дотримуйтеся мережевої етики — цінностей, принципів, етичних норм, правил, обов’язків. Будьте відповідальними користувачами й постійно підвищуйте цифрову компетентність.
На завершення теми дайте відповіді на питання (усно):
Що таке соціальні мережі?
Як ви розумієте значення слів «Ті ж права, що люди мають у офлайн-режимі, також повинні бути захищені онлайн»?
Які основні види масових комунікацій в інтернет-середовищі?
Наведіть приклади ризиків, які несуть неконтрольовані обсяги інформації в Інтернеті.
Порівняйте поняття «віртуальний світ» та «кіберпростір».
Проаналізуйте власну поведінку як відповідального користувача соцмереж. Виправте недоліки, якщо виявите загрози чи ризики порушення вашої приватності та безпеки.
Завдання:
Підготуйте повідомлення «Можливості Інтернету поза соціальними мережами».
До зустрічі! Все буде Україна :)
Немає коментарів:
Дописати коментар