Добрий день. Сьогодні у нас практична робота.
Тема роботи: Історичний портрет Гая Юлія Цезаря.
Що розповідають грецькі та римські історики про риси характеру Юлія Цезаря?
«Його готовності наражати себе на небезпеку не дивувалися, знаючи його честолюбність, та всіх вражала його здатність витримувати незгоди, які, на перший погляд, перевищували його тілесні сили, бо він був слабкої статури, з білою й ніжною шкірою, страждав від головного болю... Проте він не посилався на слабке здоров’я, щоб вести розніжене життя. Навпаки, військова служба правила йому за ліки від слабосилості. Він прагнув частими походами, простим харчуванням, постійним перебуванням під відкритим небом і різними перешкодами подолати свою кволість і загартувати тіло.
Юлій Цезар. Сучасний пам’ятник у м. Римині (Італія ).
Розповідають, що коли Цезар перейшов Альпи і їхав через якесь нужденне містечко з нечисленним населенням, друзі, сміючись, жартома запитали: «Невже й тут мають місце змагання за посади, суперництво за перше місце і чвари серед знаті?». На це Цезар цілком поважно відповів: «Щодо мене, то я волів би бути тут першим, ніж у Римі другим». Іншим разом, уже в Іспанії, читаючи на дозвіллі якусь книжку про Александра Великого, Цезар надовго поринув у глибоку задуму, потім навіть пустив сльозу. Здивовані друзі запитали його про причину цього. Тоді він відповів їм: «Невже вам не здається, що немає в мене підстави для смутку, якщо Александр у моєму віці правив стількома народами, а я досі не здійснив жодного славетного подвигу?» (Плутарх).
«До друзів він був завжди уважний і добрий: коли одного разу він їхав з Гаєм Оппієм через глухий ліс і того звалила раптова хвороба, він поступився йому єдиним дахом, а сам ночував на голій землі під відкритим небом. А коли він уже був при владі, то деяких людей найнижчого звання він підніс до почесних посад і у відповідь на закиди прямо сказав, що, якби він був зобов’язаний своїм становищем розбійникам і головорізам, він і їм відплатив би з такою самою вдячністю. Про його велику пристрасть до вишуканості й розкоші повідомляє багато хто. Так, говорять, що він заклав і відбудував за великі гроші віллу біля озера Немі, але вона не зовсім йому сподобалася, і він зруйнував її дощенту, хоча був ще бідний і в боргах. Гарних і вчених рабів він купував за такими нечуваними цінами, що сам ніяковів і забороняв записувати їх у книги» (Светоній).
Працюємо самостійно. Завдання 1. Визначте позитивні та негативні риси вдачі Юлія Цезаря, проілюструвавши їх конкретними прикладами (не менше 3 тверджень).
Як давній грецький історик Плутарх оцінює полководницький хист Юлія Цезаря?
«...Зовсім інакше склалося його подальше життя, коли йому довелося вести війни й ходити в походи, наслідком яких стало завоювання Галлії. Він виявився воїном і полководцем, який ні в чому не поступається жодному з найбільш гідних подиву та найвидатніших воєначальників світу - усіх їх Цезар своїми подвигами перевершив. Так, одні з них не можуть рівнятися з ним щодо суворості місць, у яких він змушений був воювати, других він перевершив розміром завойованої країни, третіх - кількістю й силою переможених ворогів, четвертих - труднощами, яких зазнав, воюючи з дикими й віроломними племенами, п’ятих - людяністю та милосердям у поводженні з полоненими, шостих - щедрістю та вдячністю своїм воїнам і, нарешті, всіх - тим, що виграв найбільше битв і знищив найбільшу кількість ворогів.
Серед своїх воїнів Цезар користувався такою любов’ю й відданістю, що навіть люди, які під іншим керівництвом нічим особливим не відзначалися, показували небачену відвагу й ішли у вир небезпек заради слави Цезаря.
Бойовий дух і славолюбство (серед вояків) Цезар сам виховував і підтримував насамперед тим, що щедро роздавав нагороди й почесті, даючи цим зрозуміти, що нагромаджує на війнах багатства не для власної розкоші й утіхи, а береже їх як загальне добро для відзначень за ратні заслуги, за собою лишаючи тільки право нагороджувати тих, хто цього заслуговує» (Плутарх).
Що довідуємося про Гая Юлія Цезаря як про політика та державного діяча з праці Светонія «Життя дванадцяти цезарів»?
«Закінчивши війну, він відсвяткував п’ять тріумфів: кожен зі своєю особливою розкішшю й оздобленням.
Своїм старим легіонерам він видав зі здобичі по двадцять чотири тисячі сестерціїв, не рахуючи двох тисяч, виплачених ще на початку міжусобної війни. Він наділив їх землею, але не суцільною смугою, щоб не зганяти колишніх власників. Народу він роздав по десять мір зерна і по стільки ж фунтів оливкової олії, грошима ж - по триста сестерціїв, обіцяних раніше, і ще по сотні за те, що довелося чекати. Додатково він влаштував бенкет, а також роздавав м’ясо, а після іспанського тріумфу — ще два обіди.
Видовища він улаштовував найрізноманітніші: і битви гладіаторів, і театральні вистави по всіх кварталах міста й усіма мовами, і перегони в цирку, і змагання атлетів, і морські битви...
Потім він зосередився на впорядкуванні державних справ. Він оновив сенат, до старих патриціїв додавши нових. Вибори він поділив з народом: за винятком здобувачів консульства, половину кандидатів обирали за бажанням народу, половину - за призначенням Цезаря.
Число дармових харчувальників хлібом скоротив із трьохсот двадцяти тисяч до ста п’ятдесяти тисяч. Крім того, вісімдесят тисяч громадян він розселив по заморських колоніях.
Він запровадив суворіші покарання злочинців... Суд він правив надзвичайно ретельно і строго. Тих, хто був засуджений за здирництво, він навіть виганяв із сенаторського стану.
Він приймав почесті понад усяку міру: беззмінне консульство, довічну диктатуру, піклування про звичаї, наймення батька вітчизни, статую серед царських статуй, місце на підвищенні в театрі, - він навіть дозволив на свою честь ухвали, що перевершують людську межу: золоте крісло в сенаті та суді, священну колісницю й ноші під час циркових процесій, храми, жертовники, статуї поруч із богами, почесне місце жерця для частуванням богів, назву місяця на честь його імені; і всі ці почесті він отримував і роздавав із власної волі.
Але найбільшу, смертельну ненависть накликав він на себе ось яким вчинком. Сенаторів, що з’явилися в повному складі, щоб улестити його небаченими привілеями й шаною, він прийняв перед храмом Венери-Прародительки сидячи» (Светоній).
Працюємо самостійно. Завдання 2 Які почуття викликали в римлян тріумфи та видовища, що їх організовував Цезар? До яких заходів вдався Цезар, ставши правителем Риму? Які із заходів Цезаря сприяли зміцненню держави? Чому, на вашу думку, Цезар загинув унаслідок заколоту?
Працюємо самостійно. Завдання 3. Спираючись на текст, доберіть не менше 5 прикладів позитивних та негативних, на вашу думку, рис політичної діяльності Цезаря.
Я вважаю, що позитивним у діяльності Цезаря як правителя Риму було... | Я вважаю, що негативним у діяльності Цезаря як правителя Риму було... |
Працюємо самостійно. Завдання 4. Як ви вважаєте, чи любили римляни Цезаря? Чи мали підстави ненавидіти свого володаря? Відповідь обґрунтуйте конкретними прикладами.
Римляни любили та поважали Юлія Цезаря, на мою думку, за... | Римляни боялися й не сприймали Юлія Цезаря, на мою думку, за... |
Додаткове питання (за бажанням):
1. Чому воїни та ветерани були вірною опорою Цезаря?
2. У чому виявлялася диктатура Юлія Цезаря? Чому вільнолюбні римляни визнали її?
Немає коментарів:
Дописати коментар