четвер 15 квітня 2021

Добрий день. Ми продовжуємо вивчати епоху Просвітництва і тема нашого сьогоднішнього уроку:

 Освічений абсолютизм.

У XVIII ст. в деяких європейських країнах набуло поширення явище, яке відоме в історії як освічений абсолютизм. Це була спроба пристосувати абсолютизм до нових умов, спираючись на ідеї просвітників. Найяскравіші приклади освіченого абсолютизму — правління Фрідріха II в Пруссії, Марії-Терезії та Йосипа II в Австрійській монархії, Катерини II в Росії.

У ранній Новий час поступово відбувається піднесення окремих земель Священної Римської імперії. З-поміж них особливо вирізняється Бранденбург, який з 1415 р. належав династії Гогенцоллернів. На початку XVII ст. вони приєднали до своїх володінь Пруссію й території в районі Нижнього Рейну.

Освічений абсолютизм — політика абсолютизму в деяких європейських країнах у XVIII ст. Її змістом було знищення або перетворення «згори» застарілих феодальних порядків.

• Унаслідок Тридцятирічної війни (1618-1648 рр.) остаточно затвердилася роздробленість  Священної Римської імперії: німецькі князівства набули право проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику; правителів було понад 350.

• Імперію очолював імператор, якого обирали сім курфюрстів (найбільших князів); зазвичай імператорами ставали представники княжої династії Габсбургів, що правила Австрією.

• Результатом Тридцятирічної війни стали занепад сільського господарства і зубожіння не тільки селянства і міщан, а й дворян; відновлення дворянських маєтків відбувалося за рахунок посилення гноблення селянства.

• Регіони імперії мали свої особливості.

Північно-західні райони (Вестфалія)	• Переважна більшість дворян здає землі в оренду селянам і не має власного господарства. • Особисто вільні селяни є спадковими держателями земельних наділів
Південно-західні райони (Баден, Баварія)	• Дворяни мали дрібні господарства. • Основний прибуток землевласників — селянські платежі
Таким чином, у цих регіонах сформувалися сприятливі умови для капіталістичного розвитку
Східні райони (Пруссія)	• Розвинене велике феодальне господарство поміщиків-юнкерів. • Експортер продовольчих товарів до Англії, Голландії та Швеції. • Більшість селян — кріпаки, що відпрацьовували панщину
Збереження панщини гальмує розвиток капіталізму

• Повільний промисловий розвиток, що гальмується вузьким внутрішнім ринком через низьку купівельну спроможність населення; переваги у мануфактур, що працювали на армію (виробництво зброї, сукна, строїв тощо).

• Повільне формування буржуазії та найманого робітництва (у найбільших містах).

АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ГАБСБУРГІВ і БРАНДЕНБУРЗЬКО-ПРУССЬКА ДЕРЖАВА у XVIII ст.

Піднесення Пруссії

• У 1618 р. курфюрство Бранденбург приєднало герцогство Пруссію; Королівство Пруссія утворено 1701 р. на основі Бранденбурзько-Прусської держави.

• За формою державного устрою — абсолютна монархія, що спиралася на юнкерів; формується система «пруссацтва».

СЛОВНИК!

Пруссацтво — військово-поліцейська монархія, що захищає інтереси юнкерства за рахунок непропорційно великих армії та поліцейського апарату: співвідношення між кількістю професійних вояків та загальною кількістю населення було в 30 разів більшим, ніж у Речі Посполитій.

• Економічна основа — торговельні шляхи до Північного і Балтійського морів та дешеве продовольство.

• За правління короля Фрідріха II впроваджується політика «освіченого абсолютизму».

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Фрідріх II Великий (1712-1786) з дитинства відчував відразу до військового життя, що призвело до конфлікту з батьком, який мріяв про сина-полководця. Хлопець вирішив утекти разом із другом — офіцером Катте. Змову розкрили, Катте стратили, а Фрідріха змусили дивитися на страту друга. Після цього юнак став виконувати батьківські розпорядження, але замкнувся у собі. Він був надзвичайно різносторонньою людиною. Аскетичний правитель, він різко скоротив витрати на королівський двір і призначив собі зарплату як «слузі держави». Мислив і писав Фрідріх II краще французькою, ніж німецькою; грав на флейті, любив улаштовувати домашні концерти, проте не любив пишні бали. Дружив із Вольтером, сам писав історичні твори. Не дивно, що саме Фрідріх II став ініціатором реформ у дусі «освіченого абсолютизму»; втім, і військову справу він опанував, провівши чимало вдалих військових кампаній.

Заходи Фрідріха II (1740-1786 рр.)

• Централізовано державну владу: збільшено повноваження королівських чиновників, обмежено повноваження місцевих органів.

• Збільшено податки та посилено контроль за їх сплатою.

• Судова влада відокремлена від виконавчої; скасовано тортури.

• Розпочато кодифікацію законодавства.

• Дотримання політики меркантилізму: держава сприяла відкриттю промислових підприємств, полегшенню умов кредитування, покращенню шляхів, впровадженню нових сільськогосподарських культур.

• Скасував кріпацтво у власних володіннях у Померанії, заборонив зносити селянські садиби.

• Законодавчо визнано віротерпимість.

• Введено обов’язкове навчання селянських дітей у початкових школах.

• Приєднав Сілезію, майже все південне узбережжя Балтійського моря, проте був розбитий російською армією у Семирічній війні.

Австрійська імперія у XVIII ст.

Імперія Габсбургів

• Найбільша держава серед князівств Священної Римської імперії: включала землі німців, поляків, італійців, чехів, словаків, південнослов’янських народів, румунів, українців, угорців, нідерландців.

• Державу очолював імператор, влада якого була умовною.

• При імператорі працювали Державна рада (дорадчий орган) та «придворна австрійська канцелярія» (виконавчий орган).

• Імперія виступила провідником контрреформації; протестанти вважалися державними злочинцями.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа II

Марія-Терезія була австрійської імператрицею в 1740-1780 рр.; у 1765-1780 рр. її син Йосиф II був співправителем, а після смерті матері імператором Австрії. Обидва монархи були провідниками «освіченого абсолютизму» і реформаторами.

Державне управління

• Посилено повноваження Державної ради у сфері контролю.

• Держава поділена на 13 областей, очолюваних імператорськими намісниками.

• Німецька мова стала офіційною в усіх областях імперії.

• Дозволені обговорення державних питань у пресі, відкрита критика діяльності монархів.

Фінансова сфера

• Проведено перший загальний перепис населення і землеволодінь з метою упорядкування податків.

• Впроваджено загальний прибутковий податок.

• Платниками податків стали навіть привілейовані стани — дворянство і духовенство.

• Ліквідовано внутрішні мита, митні кордони; зменшено мито на ввезення сировини, збільшено мито на ввезення предметів розкоші і промислової продукції.

Військова справа

• Країну поділено на військові округи.

• Введено довічну службу в армії; мобілізація відбувалася по округах за списками.

• Засновано військову академію для підготовки офіцерів.

• Збільшено кількість армії майже до 300 тис. осіб.

Законодавство та судочинство

• Судову владу відокремлено від виконавчої.

• Створено вищу судову інстанцію.

• Упорядковано «Терезіанський кодекс» (1768 р.) — зведення цивільних законів імперії, — кодекс судочинства, карний кодекс, основи торговельного права.

• Обмежено, а з 1776 р. заборонено застосування тортур.

Соціально-економічний розвиток

• Політика протекціонізму.

• Нові промислові підприємства отримали податкову пільгу на 10 років.

• Заборонено експортувати сировину, необхідну для вітчизняної промисловості.

• Селянам дозволено викупати свої земельні наділи у власників.

• Панщина обмежена 3 днями на тиждень; селяни отримали право викупати повинності або замінити натуральні на грошові. У 1789 р. панщину замінено на грошовий податок — не більше 17 % прибутків селянського господарства.

• Селяни отримали право оскаржувати дії поміщиків.

• Скасовано кріпацтво: селяни отримали право вільно переходити до іншого власника, одружуватися, навчати дітей ремесла тощо.

Релігія і церква

• Обмежено вплив католицької церкви на громадське життя; за «Толерантним пактом» (1781 р.) православні, іудеї та мусульмани набували громадянських прав.

• Церковну цензуру замінено на державну.

• Університети звільнені від єзуїтської опіки.

• Закрито монастирі та духовні ордени, що не сприяли поширенню освіти та охороні здоров’я; їх майно передано на створення державних шкіл.

• Католицьку церкву поставлено у залежність від світської влади.

Освіта і культура

• Імперія Габсбургів одна з перших стала формувати державну освітню систему: створено мережу початкових безкоштовних шкіл з рідною мовою навчання.

• Відкрито гімназії, технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі школи.

• Засновано університети, вищі школи малювання та архітектури, Гірничу і Торговельну академії.

• Засновано публічні бібліотеки та обсерваторії.

Результат: реформи зміцнили центральну владу і ліквідували найбільш принизливі феодальні порядки.

Значення реформ у Пруссії та Австрійській імперії

• Реформи Фрідріха II у Пруссії та Марії-Терезії і Йосифа II в Австрії відбувалися в контексті політики «освіченого абсолютизму».

• Вони сприяли розвитку мануфактурного виробництва і певною мірою полегшили становище селянства.

• Водночас реформи не були незворотними і не мали гарантій їх скасування.

                                                              Російська імперія

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Катерина II (1729-1796), або Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербстська, народилася у Штеттині (Пруссія). У 14 років вона вивчила російську мову, прийняла православ'я, змінила ім'я і стала дружиною російського царевича Петра. Родинного щастя вона не знала: з чоловіком постійно сварилася, дітей забрала на виховання Єлизавета І. Після смерті імператриці чоловік Катерини став імператором Петром III; побоюючись, що він відправить нелюбу дружину до монастиря, Катерина здійснює державний переворот і 1762 р. посідає російський престол; Петра III убили. Листуючись із Вольтером, вона бажала, щоб про неї говорили як про освічену правительку, але не поспішала скасовувати кріпацтво — навпаки, воно було поширене і на українські землі. Катерина II правила за допомогою своїх фаворитів, починаючи з Григорія Орлова і закінчуючи Платоном Зубовим, який був молодший за неї на 38 років. Остаточно Катерина II позбавилася «просвітницької утопії» після страти французького короля Людовика XVI. Можна твердити, що для Росії вона зробила те саме, що Людовік XIV для Франції.

Внутрішня політика

Спрямована на утвердження «просвіченого абсолютизму».

• Реформа Сенату: поділено на 6 департаментів з чітко визначеними повноваженнями.

• Секуляризовано церковні землі.

• В Україні ліквідовано Гетьманство (1764 р.), Запорізьку Січ (1775 р.), поширено кріпосництво (1783 р.).

• Для засвоєння Поволжя і Північного Причорномор’я запрошено німецьких колоністів.

• Протягом року працювала комісія з підготовки нового державного законодавства; була розпущена.

• Дозволялося вільне відкриття промислових підприємств.

• Усі стани, крім кріпосних селян, набули право брати участь у місцевому самоврядуванні.

• «Жалувана грамота» (1785 р.) закріпила права та привілеї дворян і міщан.

• Засновано нові навчальні заклади (Смольний інститут шляхетних дівчат), створено систему початкової освіти (народні училища в губерніях і повітах).

• Придушено селянську війну під проводом Є. Пугачова (1773-1775 рр.).

Період правління Катерини II став часом розширення володінь Російської імперії. Завдяки майже безперервним війнам і дипломатичним домовленостям до Росії було приєднано такі території: Північне Причорномор’я та Крим, Північний Кавказ, частина Казахстану, Правобережна Україна, Білорусія, Литва, частина Фінляндії. Закріпилася Росія і в Північній Америці (Аляска, Тихоокеанське узбережжя Америки). Росія розправилася зі своїми давніми противниками: Кримським ханством, Річчю Посполитою та Швецією.

!!! Домашнє завдання: опрацювати інформацію подану в блозі; прочитати пар. 23; відповісти на питання:

1. Назвіть причини виникнення багатонаціональної Австрійської імперії.

2. Що спонукало Марію Терезію до реформаторської діяльності? Назвіть основні результати реформ. 

3. Що мала на меті Катерина II, здійснюючи внутрішні реформи?

4. Які заходи Марії Терезії, Йосипа II, Фрідріха II та Катерини II можна охарактеризувати як прояв політики освіченого абсолютизму?