Всесвітня історія 8 клас

Добрий день.   На початку цього уроку ви напишете невелику самостійну роботу.

Успіху вам!

1. За правління яких російських правителів:

 а). було укладено Переяславський договір з Гетьманщиною

 б). створено перше постійне військо

 в). створено Сенат

 г). Московська держава перетворилась на Російську імперію.

2. Дайте визначення поняттю "опричнина"; хто такий опричник.

3. Чому Івана ІV називають "Грозним".

4. Поясніть чому період після смерті Івана Грозного характерезують як "смутний час" в історії  Росії.

5. Назвіть території які відійшли до Росії, Австрії, Прусії внаслідок поділів Речі Посполитої.

6. Чому Маріуполь називали містом кримських ремісників.

Тема уроку: Просвітництво і промислова революція.

ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

  Початок епохи Просвітництва

У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне пояснення всіх явищ природи і людського життя. У своїх дослідженнях вони вже не спиралися на релігію. За людським розумом визнавалася здатність до кінця пізнавати й пояснювати світ. Світогляд, згідно з яким основним засобом пізнання і критерієм істини є розум людини, а не Божественне одкровення і досвід, називається раціоналістичним.

Популярність науки зросла настільки, що в Англії створили спеціальне товариство під орудою самого короля, а у Франції з ініціативи уряду — Академію наук. Надавалася підтримка науковим виданням.

Зростання авторитету науки дедалі більше переконувало в могутності людського розуму. У XVIII ст. віра в розум стала панівною: люди вважали, що в усьому слід прислухатися тільки до нього. Розум, вважали вони, необхідно розвивати за допомогою інтелектуальних вправ, вивчення наук і мистецтва. Це допоможе людині змінити довколишній світ, зробити його розумним і справедливим. Значна кількість освічених людей була переконана, що Просвітництво приведе людство до щастя. Основним умонастроєм суспільства став оптимізм. Люди вірили у прогрес, у те, що історія рухається до кращого, розвивається від несправедливого устрою до справедливого суспільства. Людина XVIII ст., як ніколи в минулому, вважала себе господарем власної долі.

Томас Гоббс

Бенедикт Спіноза

Батьківщиною Просвітництва була Англія, де розвиток капіталізму стимулював прогрес науки і знань. Визначні англійські вчені-мислителі Ісаак Ньютон, Томас Гоббс, Джон Локк разом із голландцем Бенедиктом Спінозою та німцем Готфрідом Лейбніцем заклали підвалини ідей Просвітництва.

 !!!! Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVIІ—XVIII ст. Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права.

Епоха Просвітництва утвердила в свідомості людей поняття «природного права». Просвітителі вважали, що всі люди від природи наділені природними правами, зокрема правом на життя, свободу та рівність. Із цього випливало, що всі існуючі в суспільстві відмінності (між бідними та багатими, правителями й підлеглими, дворянами і простими людьми) були встановлені не Богом, а самими людьми; з огляду на це вони мали змінити те, що самі створили.

Прикладом утілення в життя ідей просвітителів стали реформи «освічених монархів» — короля Пруссії Фрідріха II, австрійських імператорів Марії-Терезії та її сина Йосифа II, російської імператриці Катерини II (у перший період її правління) та ін.

До релігії та церкви просвітителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Богословські проблеми їх більше не цікавили. Вони гадали, що світотворення було або деїстичним (Бог створив світ і  уже не втручався в історію людства), або атеїстичним (цілковите заперечення існування Бога).

Відповіддю церкви на ці нові умонастрої стала упевненість, що повинна домінувати переконаність у вірі, а не формальне виконання церковних правил. Проте церква вже не могла гідно відповісти на критику просвітителів, бо релігійне піднесення XVII ст. вичерпалося.

Із падінням авторитету церкви її багатства і привілеї стали об’єктом домагань з боку держави. Європейські правителі почали здійснювати секуляризацію церковної власності. Відкривалися світські школи. Папі Римському навіть довелося розпустити орден єзуїтів (згодом його відновили). У більшості країн припинилися суди інквізиції.

Секуляризація (від лат. saecularis — світський) — вилучення будь-чого із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному віданню, перетворення церковної власності в державну.

 Освіта. 

Епоха Просвітництва дала могутній поштовх освіті. Так, король Пруссії Фрідріх II та австрійський імператор Йосиф II ввели у своїх країнах загальну початкову освіту. У Франції протягом XVIII ст. кількість неписьменних скоротилася з 79 до 63% населення. Але попри відчутний прогрес в освіті, епоха Просвітництва додала до соціального розколу в суспільстві культурно-освітній. Незначна частина освічених людей часом не могла порозумітися з рештою населення. Отже, ідеї Просвітництва охопили лише незначну частину населення, переважно освіченого. Просвітителі самовпевнено вважали істинними лише ті знання, що добуті наукою, власним розумом, а не ті, що базуються на традиціях і народній мудрості. Народні вірування вважалися забобонами, а народне життя — проявом відсталості й зашкарублості.

Делі Дідро

Титульна, сторінка першого тому «Енциклопедії»

Філософ Дені Дідро (1713-1784) прагнув зробити сучасні знання якомога доступнішими для всіх. Задум полягав у тому, щоб укласти загальну картину знань, які накопичили європейці до середини XVIII ст., об'єднавши їх у спеціальний словник.

Схожі спроби робилися й раніше, але не мали такого розмаху.

Видання назвали «Енциклопедією». Організаторам задуманого, Д. Дідро і Жану Д’Аламберу (1717-1783), вдалося залучити до роботи всіх великих філософів і письменників того часу:

Вольтера, Монтеск’є, Гольбаха, Руссо та ін. Проте більшу частину матеріалу для «Енциклопедії» було написано менш відомими людьми, але не менш освіченими. Так, наприклад, де Жокур підготував аж 17 тисяч статей до цього видання.

Вступ до «Енциклопедії» написав Д’Аламбер, у якому закликав читача самостійно думати і шукати істину.

Видання підтримала королівська фаворитка маркіза Помпадур, що полегшило його вихід у 1751 р., обійшовши цензуру. Проте вже у 1759 р. видавати «Енциклопедію» було заборонено. Існуючі томи вилучали та нищили. Та, незважаючи на це, видання продовжувало виходити підпільно. Попри всі зусилля поліції, так і не вдалося виявити спосіб, як це робилося. До 1782 р, вийшло 22 статті та 13 томів ілюстрацій і таблиць.

Ця масштабна праця справила величезний вплив на тодішнє суспільство.

 Громадська думка. Масони

В епоху Просвітництва з’явилася нова вагома сила в суспільстві — громадська думка. Вона стала суттєво впливати на державну політику, що обмежувало свавілля монарха, і виявилася могутньою зброєю в руках тих, хто вмів нею керувати. Інструментом, за допомогою якого формувалася громадська думка, були чутки, газети.

Середовищем вияву громадської думки були світські салони. XVIII ст. стало віком салонів, що гуртували симпатиків мистецтва, вчених, літераторів, художників, У салонах велися розмови про науку, філософію, політику. Тут дізнавалися про новини, плели інтриги. Організаторами салонів були знатні чи заможні особи. У деяких із них існували чіткі правила поведінки. Просвітителі постійно відвідували салони, більшість їхніх творів написано у формі розмов.

Г. Лемонньє. У салоні мадам Жоффреи

Символ вільних каменярів

Будівля масонської ложі в Лондоні

Окрім салонів, виникали літературні, філософські, наукові товариства і гуртки. Вони ставили перед собою завдання впливати на громадську думку і сприяти прогресові Просвітництва. Ці гуртки й товариства відігравали роль, подібну до ролі нинішніх політичних партій. Особливістю гуртків і товариств було те, що в суспільстві, розділеному становими привілеями, вони об'єднували людей незалежно від походження.

Масонство (франкмасонство) своїми завданнями й характером діяльності скидалося на філософське товариство. Але на відміну від товариств, воно було таємним братством, закритим для необізнаних. Слово «масон» у перекладі з французької означає «каменяр», франкмасон — «вільний каменяр». Перші масонські ложі (так називалися масонські організації) у XVIII ст. заснували англійські просвітники, які запозичили назви та обряди середньовічного цеху каменярів.

Масонство стало модною, навіть впливовою течією. До лож вступали особи, які прагнули змінити існуючий несправедливий світ. Вони проповідували свободу і братерство всіх людей, поширювали ідеї Просвітництва, не цуралися благодійництва. Членами масонських лож було багато знаменитих людей того часу (Вольтер, Гете, Моцарт та ш.).

► Хто такі масони?

 Театри, концерти, виставки

Раніше театри здебільшого були придворними. Театри, відкриті для широкої публіки, діяли тільки в Лондоні та Парижі. У XVIII ст. вони з'являлися навіть у невеличких містах Європи. Комедії Жана-Батиста Поклена (Мольєра) були найвідомішими, тож їх ставили скрізь.

Вольфганг Амадей Моцарт

Змінилась і роль музики. Раніше вона призначалася для супроводу богослужіння, придворних свят, спектаклів, а у XVIII ст. зазвучала самостійно. Клавесин, фортепіано, скрипка, флейта стали концертними інструментами. Композитори й виконавці опинились у центрі уваги світської публіки, їх запрошували королі та вельможі. Й.-С. Бах, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. ван Бетховен зажили світової слави як композитори і виконавці.

Доступнішим для широкої публіки став і живопис. Почали організовувати виставки картин, котрі потім обговорювали в салонах і пресі. Картини Нікола Пуссена, Жака-Луї Давіда користувалися найбільшою популярністю.

 Зміни у повсякденному житті

Із другої половини XVII ст. у побуті європейців утвердилися нові напої — кава та чай, навколо яких склалася особлива культура споживання і спілкування.

Розгляньте малюнок. Складіть за ним опис жіночої моди XVIII ст.

Затишнішим стало житло. Дзеркало тепер було звичним елементом інтер’єру. Серед хатніх прикрас у моду увійшла китайська порцеляна — посуд, статуетки, вази. Але вона була занадто дорогою, тож європейські майстри усіляко намагалися пізнати її секрет. У результаті з’явився фаянс — легка біла кераміка, котра все ж таки поступалася порцеляні. Зрештою, німецький алхімік І. Бетгер відкрив таємницю порцеляни, і 1710 р. в місті Мейсені відкрилась мануфактура з виробництва порцелянових виробів.

Мейсенська порцеляна

У XVII-XVIII ст. з’явилися деякі звичні тепер речі: настінні годинники з маятником (винахід нідерландського вченого Крістіана Гюйгенса) і кишенькові годинники. Англійці стали використовувати парасольки від дощу. У гардеробі європейців утвердилася спідня білизна, нічні сорочки, кишенькові хустинки (спочатку вони були круглої форми).

Промислова революція та її наслідки

Наприкінці XVIII ст. в Європі розпочалася промислова революція (промисловий переворот), тобто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Батьківщиною промислового перевороту стала Англія. Передумови її визрівали давно. Першою настала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст.

Аграрна революція — це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, великих орендарів; запровадження найманої праці.

В Англії аграрна революція набула форми обгороджування. Вона розоряла селян, позбавляла засобів до існування, перетворюючи їх на дешеву найману робочу силу, Найбільш активно процес розселянювання відбувався у XVIII ст., коли парламент ухвалив майже 1,5 тис. законів, що дозволяли обгороджування. Наприкінці XVIII ст. селянство в Англії зникло.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.

Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло робітників і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимось пристроєм, машиною.

Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата, Джон Кей, який спочатку працював ткачем, а згодом механіком, винайшов у 1733 р. ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці, тобто роботу двох ткачів став виконувати один.

Схема ткацького верстата Джона Кея

Прядка «Дженні»

 Парова машина, створена Джеймсом Ваттом у 1769 р. стала універсальним двигуном. 

Будівництво парових машин і верстатів сприяло виникненню машинобудівної галузі. Машинобудування потягло за собою збільшення потреби в металі, що, своєю чергою, дало сильний поштовх розвитку металургії.

Протягом XVIII ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом і заліза на основі кам'яного вугілля. Завдяки цьому видобування кам’яного вугілля стало однією з основних галузей господарства.

Джеймс Ватт і його двигун

Винайдення парової машини уможливило і вдосконалення транспорту. Паровий двигун був поставлений на колеса і після невдалих спроб пересування бруківкою пущено но рейковій залізниці. Перший вдалий паротяг, що рухався зі швидкістю 10 км за годину і мав 8 вагонів, створив у 1814 р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Американський механік Роберт Фултон установив парову машину на судні; так з'явився пароплав.

Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування індустріального суспільства.

Промислова революція сприяла формуванню нової економіки й суспільної структури В економіці головну роль стала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин була дешевою; це спричинило поступове витіснення з рингу виробів ремісників і мануфактур. Змінювався й характер торгівлі, особливо це було помітно на прикладі Англії. До країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за її межі вивозили дешеві фабричні товари.

У період промислової революції головними верствами суспільства стати підприємці та наймані працівники, що свідчило про формування індустріального суспільства. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравані вирішальної ролі в суспільстві та поступово зникати.

► Що таке промисловий переворот?

!!!Відповісти письмово:

► Які технічні винаходи дали змогу здійснити промислову революцію?

Висновки:

XVIII ст. називають епохою Просвітництва.

Просвітництво — це не просто набір ідей або вузький напрям в культурі, це явище, яке торкалося всіх сторін життя суспільства — політики, релігії, виховання, освіти, науки, техніки, мистецтва і літератури.

Просвітителі виступати за зміни та оновлення, вони розхитувати основи «старих порядків», проповідувати ідеї прогресу.

Культура епохи Просвітництва інтернаціональна, але має свої особливості в кожній країні.

Ідеї Просвітництва дати могутній поштовх розвитку науки, здавалося, що можливості людського розуму є безмежними.

Ідеї Просвітництва зумовили появу такого явища, як освічений абсолютизм.

Натомість ідеї Просвітництва охопили лише незначну частину населення, переважно освіченого. Свідомість більшості населення була середньовічною і не сприймала нових ідей.

Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція; її передумовами були аграрна революція і технічні досягнення, найважливішим з яких стала парова машина.

Англія перетворилася на одну з найрозвиненіших країн світу. Її стали називати «майстернею світу». Промислова перевага над іншими країнами дозволила

Англії перебрати першість і в торгівлі. Англійці опанували морські торговельні шляхи, створили могутню імперію з величезними колоніальними володіннями.

Промислова революція спричинила й суттєві соціальні зміни. Провідними верствами суспільства стали підприємці та наймані працівники.

!!! Домашнє завдання: 

1. опрацювати інформацію подану в блозі,

2. пар.19 прочитати